Цей день в історії
Історія виникнення свята 8 Березня - Міжнародного жіночого дня
Історія 8 Березня - це історія як жінки боролися за свої права.
Напевно, багато хто з вас не знає історію свята, яке ми так завзято і щорічно відзначаємо 8 Березня. А починалося все так .
Вже в стародавньому Римі існував жіночий день, який відзначали матрони. У цей день матрони - вільно народжені жінки, одружені, отримували від своїх чоловіків подарунки, були оточені любов'ю і увагою. Рабині теж отримували подарунки. І крім цього, господиня будинку, дозволяла невільницям в цей день відпочивати. Одягнені в кращий одяг, із запашними вінками на головах, римлянки приходили в храм богині Вести - хранительки домашнього вогнища.
Минуло чимало часу. Жінки вирішили змінити своє життя, боротися за рівноправність з чоловіками.
В Нью -Йорку 8 березня 1857 зібралися на маніфестацію робітниці швейних і взуттєвих фабрик. Вони вимагали 10-годинний робочий день, нормальні сухі робочі приміщення, зарплату не меншу чим у чоловіків. Жінки працювали по 16 годин на добу, на відміну від чоловіків, які вже домоглися 10-годинного робочого дня. На підприємствах США в той час виникали численні профспілкові організації. Після 8 березня 1857 утворився ще один - вперше його членами стали жінки. 8 березня жінки зажадали також надання їм виборчого права .
На початку XX століття обурені невдячністю чоловіків чиказькі домогосподарки вийшли на вулиці міста і, гуркочучи порожніми каструлями, відрами і тазами, стали вимагати поваги до себе, рівних політичних прав, можливості працювати на підприємствах, служити в армії і поліції. У результаті багато хто з чоловіків міста залишилися в той день голодними. Невідомо, чи то чоловіки знайшли якийсь шлях до ображених жіночих серцях, чи то домогосподарки, випустивши пар, змирилися зі своєю нелегкою жіночою долею, але історія до пори до часу забулася .
У 1908 році 8 березня американки знову вимагали заборони дитячої праці, поліпшення умов на фабриках і надання жінкам права голосу. Наступного року соціалістична партія Америки проголосила останню неділю лютого Національним жіночим днем.
Через кілька років, на 2 -й міжнародній конференції соціал-революціонерок , що відбулася в 1910 році в Копенгагені, Клара Цеткін запропонувала проводити подібні акції щорічно по всьому світу, розраховуючи пробудити в жінках тягу до свободи, рівності і братерства. Жінки багатьох країн приєдналися до боротьби проти злиднів, за рівноправність, за право на працю, повагу до своєї гідності, за мир. У 1911 році це свято вперше відзначалося 19 березня в Австрії, Данії, Німеччині та Швейцарії. Тоді більше мільйона чоловіків і жінок взяли участь в маніфестаціях . Крім права обирати і займати керівні посади, жінки домагалися рівних виробничих прав з чоловіками.
В Англії, наприклад, пройшло кілька акцій протесту проти чоловічого свавілля і навіть страйк лондонських повій, які вимагали підвищення тарифів і поліпшення умов праці. Але по-справжньому "міжнародним " цей день так і не став. Поступово рух затих.
Згадали про Чиказькі події і ідеї Клари Цеткін після Жовтневого перевороту в Росії , коли замість ідеологічно чужих свят створювали свої, радянські. Свято 8 Березня було введений в якості офіційного свята в перші роки радянської влади. У 1965 році 8 березня стало неробочим днем .
У газетах того часу 8-е Березня називали "днем огляду бойових сил робітниць і селянок всієї країни". Про весну і любові ніхто не згадував , головний акцент робили на відвідуванні жінками зборів, гуртків політграмоти і залученні її в процес класової боротьби і соціалістичного будівництва.
Подарунками жінок теж не особливо балували: в одній з газет за 1925 опубліковано оголошення про те, що в магазин поступили калоші всіх розмірів і, на честь свята, в дні з 6 по 8 -е березня жінкам надається знижка ...
Про жіночий день у вікіпедії
Напевно, багато хто з вас не знає історію свята, яке ми так завзято і щорічно відзначаємо 8 Березня. А починалося все так .
Вже в стародавньому Римі існував жіночий день, який відзначали матрони. У цей день матрони - вільно народжені жінки, одружені, отримували від своїх чоловіків подарунки, були оточені любов'ю і увагою. Рабині теж отримували подарунки. І крім цього, господиня будинку, дозволяла невільницям в цей день відпочивати. Одягнені в кращий одяг, із запашними вінками на головах, римлянки приходили в храм богині Вести - хранительки домашнього вогнища.
Минуло чимало часу. Жінки вирішили змінити своє життя, боротися за рівноправність з чоловіками.
В Нью -Йорку 8 березня 1857 зібралися на маніфестацію робітниці швейних і взуттєвих фабрик. Вони вимагали 10-годинний робочий день, нормальні сухі робочі приміщення, зарплату не меншу чим у чоловіків. Жінки працювали по 16 годин на добу, на відміну від чоловіків, які вже домоглися 10-годинного робочого дня. На підприємствах США в той час виникали численні профспілкові організації. Після 8 березня 1857 утворився ще один - вперше його членами стали жінки. 8 березня жінки зажадали також надання їм виборчого права .
На початку XX століття обурені невдячністю чоловіків чиказькі домогосподарки вийшли на вулиці міста і, гуркочучи порожніми каструлями, відрами і тазами, стали вимагати поваги до себе, рівних політичних прав, можливості працювати на підприємствах, служити в армії і поліції. У результаті багато хто з чоловіків міста залишилися в той день голодними. Невідомо, чи то чоловіки знайшли якийсь шлях до ображених жіночих серцях, чи то домогосподарки, випустивши пар, змирилися зі своєю нелегкою жіночою долею, але історія до пори до часу забулася .
У 1908 році 8 березня американки знову вимагали заборони дитячої праці, поліпшення умов на фабриках і надання жінкам права голосу. Наступного року соціалістична партія Америки проголосила останню неділю лютого Національним жіночим днем.
Через кілька років, на 2 -й міжнародній конференції соціал-революціонерок , що відбулася в 1910 році в Копенгагені, Клара Цеткін запропонувала проводити подібні акції щорічно по всьому світу, розраховуючи пробудити в жінках тягу до свободи, рівності і братерства. Жінки багатьох країн приєдналися до боротьби проти злиднів, за рівноправність, за право на працю, повагу до своєї гідності, за мир. У 1911 році це свято вперше відзначалося 19 березня в Австрії, Данії, Німеччині та Швейцарії. Тоді більше мільйона чоловіків і жінок взяли участь в маніфестаціях . Крім права обирати і займати керівні посади, жінки домагалися рівних виробничих прав з чоловіками.
В Англії, наприклад, пройшло кілька акцій протесту проти чоловічого свавілля і навіть страйк лондонських повій, які вимагали підвищення тарифів і поліпшення умов праці. Але по-справжньому "міжнародним " цей день так і не став. Поступово рух затих.
Згадали про Чиказькі події і ідеї Клари Цеткін після Жовтневого перевороту в Росії , коли замість ідеологічно чужих свят створювали свої, радянські. Свято 8 Березня було введений в якості офіційного свята в перші роки радянської влади. У 1965 році 8 березня стало неробочим днем .
У газетах того часу 8-е Березня називали "днем огляду бойових сил робітниць і селянок всієї країни". Про весну і любові ніхто не згадував , головний акцент робили на відвідуванні жінками зборів, гуртків політграмоти і залученні її в процес класової боротьби і соціалістичного будівництва.
Подарунками жінок теж не особливо балували: в одній з газет за 1925 опубліковано оголошення про те, що в магазин поступили калоші всіх розмірів і, на честь свята, в дні з 6 по 8 -е березня жінкам надається знижка ...
Про жіночий день у вікіпедії
Коментарі
Дописати коментар